Відділ
комплектування і обробки літератури разом з іншими основними відділами був
створений в листопаді 1944 року. В цьому ж році організовано
алфавітний та систематичний каталоги. А з 1960 року ведеться також
читацький алфавітний каталог. З 1967 року відділ обробки літератури та
організації каталогів функціонує як окрема одиниця. В зв’язку з введенням в 1973
році форматно-інвентарної розстановки книг, працівники відділу почали
проставляти формат та порядковий номер на документи і
картки.
На початку 80-х років бібліотека перейшла на нову систему ведення
каталогів і розстановки фондів відповідно до таблиць ББК. Одночасно з
пересистематизацією розділів каталогу і систематизацією поточних надходжень
літератури створювався алфавітно-предметний покажчик (АПП).
У 1987 році, згідно методичних рекомендацій, було розроблено «Положення про
систему каталогів і картотек Волинської обласної наукової бібліотеки».
Паралельно проводилась паспортизація каталогів, як поновлено згідно сучасних
вимог в 2009 році.
В зв’язку з створенням спеціалізованих відділів бібліотеки (відділ документів
іноземними мовами, відділ літератури з питань мистецтва) з генерального
алфавітного каталогу було вилучено і передано картки на літературу відокремлених
фондів.
Всі роздільники систематичного каталогу до 1993 року велись російською
мовою. Державна бібліотека України в 1992 році розробила Доповнення і
виправлення до бібліотечно-бібліографічної класифікації, де всі розділи
розроблені українською мовою, також внесено зміни у класифікацію документів із
суспільних дисциплін та таблицю територіальних типових ділень. Тому було
прийнято рішення організувати з 1993 року новий паралельний систематичний
каталог. Роздільники старого каталогу також переводились на українську мову.
У 1991 році була перша спроба ретроконверсії розділу 3 технічної
літератури карткового каталогу в електронну форму . Проте внесені дані
виявились несумісними з оновленою комп'ютерною технікою та програмним
забезпеченням.
Проблема комп’ютеризації була вирішена у 2004 році. У відділі обладнали
автоматизоване робоче місце Каталогізатор системи автоматизації бібліотек
ІРБІС. Працівники відділу формують електронну базу нових надходжень. В даний
час вона нараховує понад 42 тис. номерів (МFN). Електронний каталог книг
виставлений на сайті бібліотеки і доступний користувачам через мережу Інтернет.
Створюється і ретроспективний каталог.
Як відомо, злагоджену роботу з хорошим результатом забезпечують
працівники.
Хочеться згадати людей, які працювали в нашому відділі:
Андрієвська
Емілія Францівна очолювала відділ протягом 24 років (1947–1970 рр.),
Тарнавська
Раїса Миколаївна – 10 років керівництва (1970-1980 рр.),
Булавчук
Тамара Петрівна – організатор роботи відділу протягом 20 років (1983-2003 рр.),
а
також:
Кондрашова
Лідія Іванівна, Петрова Валентина Михайлівна, Шамшакова Альфіра Миколаївна, Литвинюк
Алла Миколаївна, Хазітарханова Галина Іванівна, Коняєва Людмила Георгіївна.
Розпочинали свою трудову діяльність в відділі обробки літератури і організації
каталогів молоді бібліотекарі Сидорук Світлана, Синиця Ольга, Ясінська
Світлана, Сидорова Марія.
Довгий час працювали у відділі Воробей Надія Миколаївна, Кириченко Ольга
Володимирівна, Сенюта Вікторія Антонівна, Власюк Ірина Василівна, Якимович Марія Олександрівна, Грицюк Тетяна Миколаївна. Хочеться відмітити, що Воробей Н. М., Кириченко О. В., Сидорук С. В. надалі очолили відділи бібліотеки.
На сьогодні склався дружній компетентний колектив:
Нагайцева
Олена Борисівна – завідувач відділу,
Дрозд
Галина Василівна – головний бібліотекар,
Баюк Ірина Вікторівна – провідний бібліотекар,
Лисоколенко Світлана Олексіївна – бібліотекар 1 категорії.
В 2017 році відділ обробки літератури і організації каталогів розпочав роботу з впровадження в практику бібліотек універсальної десяткової класифікації (УДК).
Андрієвська
Е.Ф. Бібліотекар – життя і професія.
Андрієвська Емілія Францівна народилась 27 грудня 1914 року в м.
Костянтинівка на Донбасі в польській сім’ї. Її мати Полонія Грабовецька,
вчитель по професії, з знанням іноземних мов, виховувала вдома семеро дітей.
Батько працював майстром на скляному заводі, помер в 1921 році. На завод після
закінчення семилітки прийшла на роботу шліфовщиком скла і Емілія Францівна.
Водночас відвідувала гурток малювання при будинку культури. В числі кращих
гуртківців її відібрали для навчання у Київському промислово-художньому
інституті. Проте навчалась у ньому не довго, адже потрібно було допомагати
матері прогодувати велику родину. Тож одночасно вчилась і працювала секретарем Костянтинівського
робітфаку, по закінченні якого в 1932 р. поступила в Харківський Всеукраїнський
інститут комуністичної освіти.
Закінчила його з відзнакою в 1937 році вже як Харківський Державний
Бібліотечний Інститут по спеціальності бібліотекознавство, отримавши
кваліфікацію бібліотекар-методист, викладач української і російської літератури
й мов. За відмінне навчання була премійована в числі інших поїздкою в Москву.
За направленням поїхала працювати в Тирасполь, на той час столицю Молдавії, бібліотечним інспектором при Наркомосвіти
Молдавської АРСР, а з 1938 по 1940 роки була заступником директора і старшим
консультантом бібколектора в Тирасполі. Нині Андрієвська Е.Ф. згадується
як один із зачинателів бібліотечної справи Молдавії. В 1939 році померла мати.
Щоб бути ближче до родини, за направленням Київського управління укркниготоргу,
в 1940 році переводиться працювати в Дрогобич (тоді – центр Дрогобицької
області), на посаду заступника директора обласного бібколектора, а згодом стала
редактором відділу листів газети. Там і застала її Велика Вітчизняна війна. В
липні 1941 року, разом з іншими спеціалістами зі сходу України, була
евакуйована, деякий час працювала в Сталінському (тепер Донецьк)
облбібколекторі консультантом. Після скорочення вернулась додому, в
Костянтинівку. Доля не була прихильна до
молодої жінки. Під час окупації фашисти відправили її в трудовий табір під
Берліном, працювала різноробочою на залізній дорозі, укладала шпали. Коли
помітили, що дівчина знає німецьку мову, перевели кондуктором на електрички, де
потрібно було голодною відпрацьовувати по 14 годин на добу. В квітні 1945 року,
під час звільнення Берліна радянськими військами, була важко поранена, кілька
місяців лікувалась в військовому госпіталі, з яким згодом евакуювалась в м. Рава-Руська Львівської області. Після повернення додому протягом 1946 року працювала
завідувачем абонементу в Костянтинівській міській бібліотеці. Маючи бажання
працювати в книготорговій системі, після запиту в Управління книгокультторгу,
Андрієвська Е.Ф. отримала направлення в Луцьк на посаду директора Волинського
облбібколектора. Згодом Емілії Францівні, як спеціалісту, запропонували роботу
в Волинській обласній бібліотеці, яка знаходилась поблизу. Так в 1947 році вона
очолила відділ комплектування і обробки. На той час Андрієвська Е.Ф. була в
бібліотеці єдиним бібліотекарем зі спеціальною освітою. В Луцьку зустріла свою
долю. Панас Йосип Михайлович був колишнім фронтовиком, який визволяв Берлін.
Філолог по освіті, він працював нічним редактором, а згодом інспектором на
головпоштамті. На початку 1949 року в сім’ї родилась дочка – Панас Ганна
Йосипівна, яка пізніше, здобувши освіту, 37 років також працювала в
обласній бібліотеці. Були повоєнні роки, з холодом, голодом, тяжкими побутовими
умовами. З декретної відпустки Емілія Францівна вийшла через місяць. В відділі
комплектування і обробки, крім завідуючої, працювала ще учениця. Вдвох вони
отримували на залізничній станції посилки з книгами і приносили їх за кілька
кілометрів в бібліотеку. В 50-х роках ХХ ст. Андрієвська Е.Ф. неодноразово за
наказом облкультвідділу призначалась керівником учнівства, яке практикувалось
на той час в бібліотеці. Після навчання учні поступали в інститут. Емілія
Францівна часто виконувала обов’язки директора бібліотеки під час його відсутності.
Як завідуюча відділом комплектування і обробки книг, їздила у відрядження в
райони області, часто виступала з спеціальними лекціями на семінарах
бібліотечних працівників. Працювала, не рахуючись з часом. Під її керівництвом
відділом в післявоєнні роки проведена велика робота по впорядкуванню, обробці
та обліку книг, які поступили в Волинську обласну бібліотеку з інших областей і
республік як допомога заново створеній бібліотеці. Своєю діяльністю внесла
значний вклад у розвиток бібліотечної справи Волині, зокрема, у формування
книжкових фондів бібліотек області, створення і вдосконалення
довідково-бібліографічного апарату бібліотек, впровадження в практику їх роботи
таблиць ББК. Велику увагу приділяла веденню алфавітного та систематичного каталогів,
започаткованих бібліотекою в 1944 році, а з 1960 року формувався і читацький
алфавітний каталог. Протягом 24 років очолювала відділ комплектування і обробки
літератури (з 1967 року – відділ обробки літератури і організації каталогів).
За власним бажанням була переведена в 1970 році на посаду старшого бібліотекаря
відділу, в якому працювала до квітня 1983 року. Загальний стаж роботи в
Волинській обласній науковій бібліотеці – 36 років. Емілія Францівна приймала
активну участь в громадському житті, багато років працювала головою, а потім
членом місцевого комітету профспілки бібліотечних працівників. Допитлива,
начитана, з енциклопедичною пам’яттю, вмінням пояснити та навчити і дуже
професійна – такою пам’ятають її колишні співробітники. За сумлінну багаторічну
працю та високий професіоналізм Андрієвська Е.Ф. нагороджена медаллю «За
доблестный труд в ознаменование
100-летия со дня рождения В.И. Ленина», знаком Министерства культури СРСР «За
отличную работу», неодноразово відзначалась грамотами обласного управління культури та обласної
бібліотеки. Емілія Францівна була справжнім подвижником бібліотечної справи,
відповідальним керівником, досвідченим наставником.
